|
|
Купала – одна з чотирьох основних колодарних Подій, Свято літнього Сонцестояння. Свято Купала - це період, коли настає найдовший день і найкоротша ніч у році. З цього дня Коло повертається на Зиму. Все на Землі отримує найбільше тепла і світла, визрівають зерна і плоди. Головні особи Свята – Коструб та Марена, які уособлюють поєднання Чоловічої і Жіночої Сили, що народжує життя, яке на святі символізує гілка верби – Купалиця. Купальська ніч духовно єднає Людину з Природою, запалює, освітлює почуття Сердець. У багатьох людей свято сонцестояння асоціюється також з обрядами поклоніння силам природи та духам, зокрема, поклонінню стихіям Води та Сонцю.
Цьогорічне свято для активістів нашого клубу було особливим. Так трапилось, що організатори свята попередніх років в силу певних обставин не змогли приїхати. За традицією, ми розбили наш наметовий табір на галявині в місці злиття двох річок – Бушанки та Мурафи. Як зазвичай, на дні літнього сонцестояння в Бушу приїхало багато гостей. До нас підходило багато людей і запитували, чи буде святкове купальське дійство. Ми звернулись до керівництва заповідника і з’ясували, що цьогоріч проводити свято немає кому.
Активісти нашого клубу, небайдужі до народних традицій, зголосились самотужки провести купальське дійство. Всі включились в роботу: хтось писав на швидку сценарій, хтось з підручних матеріалів готовив костюми та головних осіб свята. Нас підтримали Пірняк Надія Борисівна та Олександр Олександрович, підготували купальську галявину, підвезли хмиз, допомогли в організаційних питаннях. Окрім активістів клубу, до роботи долучились хлопці з Могилева-Подільського: Олександр, Ростислав, Сьома, Максим, Андрй, Антон; Андрій з Вінниці, Олександр з Ужгорода та Микола з Хмельницького. Часу було обмаль, але ми все встигли: і Купалицю встановити, і багаття скласти, і Коструба з Мареною спорядити, віночків наплести, купальське колесо прикрасити.
Сонце сіло за бушанський пагорб - і на березі тихої Мурафи зібралось велике купальське Коло. Ми водили хороводи, співали купальських пісень, вшановували наших предків, древніх богів, а потім в небо знялось купальське полум’я, в якому навіки з’єднались Марена та Коструб. Купалицю освятили у водах Мурафи, кожен взяв собі на згадку гілочку верби зі стрічками та побажаннями.
Дівчата пустили вінки на воду, після чого розпочались розваги: ми стрибали через багаття, співали пісень, танцювали, веселились, варили пісну купальську кашу на багатті, зустрічали світанок, купались в срыбнійросі, збирали вранішні трави… То був наш експромт, але все вийшло напрочуд щиро і вдало, обличчя людей сяяли й усміхалися - свято Купала в Буші відбулось!Ми вдячні всім, хто допомагав нам і хто прийшов на це свято.
А на наступний день, після короткого відпочинку та психологічних практик поїхали в село Букатинку до Олексія та Людмили Альошкіних, де провели час в колі творчих людей. Ми відвідали музеї, творчу майстерню, подивились скульптури, витесані Олексієм та Людмилою із каменю, побували на майстер-класі, де кожен власноруч виліпив із глини оберіг для себе. Втомлені та щасливі пізно ввечері ми повернулись до Вінниці.